Устінова Татоняна Справжнє 1596

''Я пишу історії про кохання, яка сама собою і є остаточна нагорода, якщо вона не страшна, не шалена, не вимотує душу. Іноді я вигадую до неї гарні декорації — будинки, машини, калюжки, а іноді й декорацій жодних не вигадкову, повно-повно історій, де герої живуть у панельних будинках і працюють, скажімо, у лікарні!. Це вам так гаряче здається, що всі вони про попіл. Нічого такого''. Татьяна Устінова